Юнґіанське серійне малювання – це метод психологічної допомоги, автором якого є Джон Аллан, юнґіанський дитячий аналітик. Під час війни метод був адаптований для чрезвичайних умов. Зараз є три адаптовані версії: індівідуально вгрупі – очний формат, індівідуально в групі – онлайн формат (адаптація О.Залеська), серійне малювання в поєднанні з вільною грою у груповому форматі (адаптація Н.Бахурінська, О.Залеська).
Його суть полягає у створенні спеціальних умов для активізації природних механізмів зцілення. Діти працюють з психологами індивідуально у групі, або у групі з 1-2 психологами.
У безпечному і стабільному середовищі дитина виражає свої почуття через серію малюнків, спираючись на вільну творчість та спрямовану увагу дорослого до неї.
Спеціально організований процес Серійного малювання сприяє стабілізації емоційного стану дитини, оволодінню новою ситуації та подоланню травм небезпечних подій.
Мета проєкту
Історія
Упродовж 2014-2015 років Оксана Залеська створила адаптовану версію Серійного малювання для застосування в умовах надзвичайних ситуацій, а саме війни. Метод показав свою ефективність і водночас високий рівень безпеки у застосуванні під час кризових подій (перші групи 2014-2015 з переселенцями з Криму у с.Літки). В 2020 році, під час ковіду була створена адаптована онлайн версія. В 2024 році Надія Бахуринська і Оксана Залеська створили групову версію серійного малювання в поєднанні з вільною грою.
Адаптована версія Серійного малювання:
Історичні корені створення адаптованої версії методу серійне малювання:
Підхід Юнґа К.Г. до сновидінь не як до окремих явищ, а як до історії, яка плететься навколо комплексу – афективно зарядженої теми/символа/архетипу. І якщо ми розглядаємо серію сновидінь ми бачимо головний конфлікт, або внутрішню тему, важливе завдання, чи провідний символ з яким працює людина. Також Юнґ започаткував метод ампліфікації у роботі з матеріалом сновидінь та малюнків. Інтерпретація спрямована на синтез та пошук ведучого та інтегруючого символа.
Аллан Дж. – запропонував застосувати серійний підхід у розгляді малюнків. І запропонував розглядати малюнки як розповідь історії. По-сучасному – storytelling, але у малюнках. Українською можна сказати мальовані оповідання або мальопис.
Концепція холдінгу Віннікотта Д.В. яку у двох словах можна описати як ансамбль уваги дорослого до дитини і її стану та здатність витримувати складні та іноді важкі емоційні переживання і залишатися стійким та впевненим.
Концепція контейнування Біона В. доповнює холдінг, і описує ментальний процес обробки емоційного досвіду і глибоке його розуміння.
Концепція “вільної мрійливості” Огдена М. є частиною процесу контейнування і відображає процес пошуку сенсів та значень емоційного досвіду за допомогою уяви і здатності мріяти.
Концепція прив’язанності та важливості контакту Боулбі Дж. та Ньюфелда Г. – дуже важлива складова розвитку дитини, пов’язана з потребою дитини в надійному дорослому завдяки якому формується відчуття безпеки та опори у дитини.
Ідея Єви Паттіс-Дзоя, яка реалізується у проєкті Expressive Sandwork. Ідея працювати індивідуально у групі, задля посилення контейнуючої функції групи.
“Концепцію свідка” та “тактовної уваги до процесу” Е.Бік (спостереження за малюками) та Мері Уайтхаус (автентичний рух) – особливий підхід підтримки, який пов’язаний з вмінням бути поруч та надавати простір для самовираження без активного втручання в процес.
Що ми робимо в цьому проєкті
Особливості та переваги програми
Результати та напрацювання
Розвиток проєкту:
2015-2021 – було навчено 165 волонтерів: психологів, соціальних працівників, 1187 дітей отримали допомогу.
З 2020 року розроблена і активно впроваджується онлайн версія Серійного малювання.
З початку повномасштабного вторгнення (24.02.2022) – було навчено 250 волонтерів: психологів, соціальних працівників, у тому числі у співпраці з Фондом “Голоси Дітей” та благодійної організацією Карітас (Івано-Франківськ), 1500 дітей отримали допомогу.
Юлія Грушецька проводить дослідження ефективності програми, її вплив на резільєнтність та запобігання розвитку ПТСР.
Дослідження програми
Пілотне дослідження показує, що після проходження програми її учасники демонструють зменшення рівня поведінкових труднощів, неуважності, проблем з однолітками та емоційних проблем. Рівень резилієнс у учасників навпаки збільшився, а саме оптимізм, цілеспрямованість, екстраверсія.
Проєкт реалізується у співпраці Центру психічного здоров’я НаУКМА, Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів та Національного університету “Києво-Могилянська академія”.

кандидатка психологічних наук, експертка, супервізорка Центру психічного здоров’я НаУКМА, юнґіанська аналітикиня, дитяча психотерапевтка, членкиня Міжнародної асоціації аналітичної психології (ІААР), членкиня Української групи розвитку аналітичної психології (УГР ІААР), членкиня Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів (ПАДАП).
Працює з дітьми понад 30 років, останні 11 років працює з наслідками війни. Адаптувала юнґіанський метод “Серійне малювання” для використання в умовах надзвичайних подій для дітей які постраждали від війни. Також є співавтором психосоціальної програми “Безпечний простір” яка впроваджується в Україні у системі освіти з 2015 року і спрямована на підтримку та запобігання ПТСР у дітей.

аспірантка кафедри психології та педагогіки НаУКМА, дитяча психотерапевтка, експертка, супервізорка Центру психічного здоров’я НаУКМА, членкиня Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів (ПАДАП), членкиня Української групи розвитку аналітичної психології (УГР ІААР).
Працює з дітьми понад 15 років. З 2014 року працює з подоланням наслідків війни. Приймає активну участь в дослідженні методу “Серійне малювання” та у впровадженні методу “Безпечний простір”
Метод впроваджується в Центрах НаУКМА в Києві та Ворзелі – очно. І онлайн по Україні та за її межами.
Команда психологів , які працюють з дітьми за методом Серійне малювання:
Команда психологів ПАДАП:
Ларіна Юлія – аналітично орієнтована психологиня, юнґіанська піскова психотерапевтка, членкиня ПАДАП, членкиня Української групи розвитку аналітичної психології IAAP.
Горячек Наталія – членкиня ПАДАП, членкиня УСП, практична психологиня, системна сімейна психотерапевтка, дитяча психоаналітикиня, спеціалістка з нейропсихології, пісочна терапевтка.
Снітко Світлана – аналітично орієнтована психологиня, психотерапевтка дітей та дорослих.
Команда психологів Центру психічного здоров’я НаУКМА:
Вікторія Соловйова – психологиня, керівниця центру психічного здоров’я НаУКМА Покровськ-Київ,
Людмила Романенко – психологиня, керівниця центру психічного здоров’я НаУКМА Гірське-Ворзель
Наталія Опришко – психологиня, експертка центру психічного здоров’я НаУКМА,
Ірина Жадік – психологиня центру психічного здоров’я НаУКМА
Евгенія Дем’янова – психологиня, експертка центру психічного здоров’я НаУКМА
Вікторія Антонова – психологиня, експертка центру психічного здоров’я НаУКМА
Валентина Кожушко – психологиня, експертка центру психічного здоров’я НаУКМА
Партнери

Центр психічного здоров’я НаУКМА

ГО Слова допомагають
Якщо ви бажаєте навчитися серійному малюванню:
Програма навчання методу “Серійне малювання” для спеціалістів складається з теоретичної частини, особистого досвіду і практичної роботи під супроводом та з супервізійною підтримкою.
Тривалість навчання: 4 місяця
Кількість годин: 94
Наприкінці навчання студенти пишуть ессе і захищають сертифікаційну роботу.