SOS-село

«SOS-село» (від нього SOS-Kinderdоrf) – модель дитячих будинків сімейного типу. Її автор – австрійський соціальний педагог Герман Гмайнер. Перше таке село було створено у 1949 р. у місті Істм (Австрія) для дітей, які осиротіли під час Другої світової війни. Дитячі села зазвичай складаються з 10-12 будинків-котеджів. У кожному живе одна сім’я – мати та 6–8 дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. “Мама” – це робота, за яку отримують зарплату. Перевагу при відборі віддають жінкам віком від 35 років. Кожна має один вихідний на тиждень і помічницю, яка підміняє її на час відпустки. Понад 450 «SOS-сел» працюють у 132 країнах. У Росії їх 4, у Білорусі – 3, в Україні – 1, у Броварах під Києвом.

З SOS-селами у ПАДАП з 2006 року склалася тривала співпраця. Робота велася у двох напрямках – благодійності та психотерапевтичної допомоги дітям за пільгову плату. Протягом трьох років члени асоціації читали відкриті лекції для фахівців та для батьків, надавали супервізійну, інформаційну та психотерапевтичну підтримку SOS-матерям та дітям, проводили дитячі свята для дітей зі своїх сімей та сімей SOS-Дитячого Села, та щодня приймали маленьких клієнтів у своїх психотерапевтичних кабінетах.

Ми співпрацювали у цій сфері з міжнародним благодійним фондом «У колі друзів», навчали волонтерів та вихователів, щорічно проводили серію семінарів та лекцій для них.